Вона є не лише грайлива.
Ще й небезпечна, руйнівна.
В її очах весняна злива
Невпинно спокій відбира.
Ти кажеш, що вона красива,
Навіть, як схилить голову в журбі,
Коли емоцій стримати не в силах
Чи затишку шукає в самоті...
І не для всіх вона є зрозуміла.
Часом пекуча, часом крижан́а...
Насправді ж пристрасно-щаслива,
Така чуттєва і така жива!
Нехай для когось вона дивна.
Дивл́юся в дзеркало її життя:
Ось знову посмішка таємна -
Невже оця грайлива жінка я?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195612
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2010
автор: Грайлива