А на спині моїй зостався шрам,
Де два крила кохання сотворило,
Де морок і страждання їх убило,
Там слід від крил моїх біліє,
І серце знов німіє...
Не вміє говорити більше правди,
І пісні щирої тепер не заспіває...
Без крил моя любов в душі вмирає...
Без крил мої слова в нікуди линуть,
І в темряві нічній зникають, гинуть.
Без радості і без надії йду...
В нікуди лину, в чорну ніч тікаю.
Як жити далі я на жаль не знаю....
Без крил у небо не здійнятись,
Без них нікого не кохати...
Без крил не жити на землі...
Що залишив колись мені?
Коли зривав до крові крила,
Що в мріях я собі створила?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195501
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.06.2010
автор: Mariana