Фрідріх Шиллер
Пам*ятні таблиці
Оте, чому в Бога навчався, і що у житті помагало, –
Я вдячно й смиренно сьогодні повісив у храмі його.
Різні долі
Мільйони старанно працюють, щоб рід наш продовжував жити,
Але через декого тільки пошириться людство в віках.
Хоч тисячу зерен розсіює осінь, плодом проростають
Лиш деякі, більшість бо знову вертає назад до насінь.
Як навіть одне плодоносить, то може воно запилити
Увесь білий світ, що довкола, наповнений вічним життям.
Життєдайне
Ніде в органічному світі нове не відкриється: тільки
У квіточці – творі найбільш благороднім в житті.
Моя антипатія
Я маю сердечну відразу до всяких пороків – подвійну,
Гадаю, тому про чесноти ведеться багато розмов.
“Невже вам огидні чесноти?" – Волів би, щоб всі їх тримались.
І так, з волі Божої, втихнуть навіки оці балачки.
(Переклав із німецької А.Гречкосій)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195331
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 12.06.2010
автор: Гречкосій