Нас двоє тут: я і моя самотність,
Німі лова у чотирьох стіах.
Так холодно... Малюю по складах
Єдине слово «ні» на стані нотнім.
Нас двоє тут. І тиша оп’яніла.
Сріблясте світло на моїм вікні.
Холодне й тихе моє вперте «ні».
Пише «люблю» в повітрі я несміло.
Нас двоє тут. І сльози по щоках.
І моє «ні... не йди» самотньо-тихе.
Без тебе жити я уже не звикну.
Я знов сама в цих чотирьох стінах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195175
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2010
автор: KaramElka