я завжди поверталась додому
де б чорти не носили
і з ким би не коротала вікенди
я завжди тамувала втому
у тебе на грудях і щосили
не бажала на тебе оренди
я платила за кожну крапельку
твого дарма пролитого поту
заспокоювала твою приятельку
і ходила на свою роботу
я була між вас завжди лишньою
але ви вимагали уваги
губи пахли достиглою вишньою
і дорогою гнили бесаги
я лишала вас сотні раз
і бажала так щиро щоб назавжди
потім сама ж пропадала без вас
з півдороги ви кричили "Зажди"
ким мене ви представите друзям
нерозмінно вашою колежанкою
я від сорому в гори друся
бо була вам обом коханкою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195124
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2010
автор: Наталка Тактреба