Серце співає симфонії смутку. Суспільство-стіна-самотність. Старий смітник, супермаркет слів. Стервозний сміх страждань – сарказм світу. Справжня сутність свободи – смерть. Спосіб сховати страх… Спільна структура схованої сутності. Сліпі сльози судинами сорому. Суміш спирту з соком, сполука сліз та сміху – солодкий смак сутичок. Синхронність стукоту сердець сперечається з сценарієм сірості системи. Свічка спробувала світити, співпрацюючи з сутінками, слідом – сонце. Симпатизує сяйвом, стираючи сум. Спрацьовує. Сни стають серйознішими, створюючи смугу світла, скорочуючи стежку… Стурбованість сховалася. Спокій… Серце стає сильнішим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195004
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2010
автор: мАліна