ТЕрпким запахом моху і прілого листя
Задихалась осіння Європа, занурена в білиий туман,
І приходу зими чекало, неоном глипало місто,
На Червоному морі розгорався курортний роман.
Єгипетське сонце смажило вулиці, прокурені шішею,*
Потім ніч обійняла Медину жасминовим шалом,
Він зустрів її тут, і став називати чомусь Аішею,
І дивилося небо Каїрське на них очима шакала.
Заперчило у п'ятах, забананило і засандалило
Під пальмою після коктейлю піноколади,
З її рукaва вилітали кольорові звабливі метелики,
Він пригощав її спілим плодОм авокадо.
Млосно вдихаючи запах волосся його смолистого,
Дивлячсь в очі, неначе, в глибини мУтного Нілу,-
Чула, як кров запікалась паприково-мускусно,
І карамельно-ванільний акорд пробігав по тілу.
Пахло з кафешок кебабом і чорною кавою,
Маслом неролі і смаженим мигдалем,
Розчинялася боязнь її, мінялася спрагою,-
Як цукор у чаї червоно-камідному із каркаде .
Він їй здавався Рамзесом, вона танцювала танго,
Синьоока, з північних холодних широт туристка,
Погляди липли до неї, як мухи до спілого манго,
Ритм caminada запалював юного аквалангіста.
Їх тут бачили вчора, а може це булО тільки марево,-
Запаху лайму в дуеті із спілою полуницею,
Тихо над морем витало помаранчевим заревом,
Пряне ефірне кохання настояне на кориці.
* шіша- кальян
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194996
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2010
автор: Лана Сянська