За сонячним годинником живу
І не тому, що іншого не маю.
Я сонечком своїм тебе зову,
Тож по тобі і час я свій звіряю.
Я разом з сонцем на зорі встаю
І день новий з тобою зустрічаю.
В оселю кличу сонечко свою -
Тебе до свого серця пригортаю.
Десь промінець проб'ється серед хмар -
Це погляд твій до мене долітає.
Ловлю його, як найцінніший дар,
Бо іншого не хочу і не маю!
Лице до неба я опівдні піднесу -
Твоє тепло я з вдячністю приймаю.
Твій образ незабутній і красу
Я діамантом в серці зберігаю.
Вечірнє сонечко сховається між гір -
Тобі "добраніч", люба, побажаю.
Повік тебе кохатиму, повір,
Тож по тобі своє життя звіряю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194976
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2010
автор: Salvador