замри і стій,чекай біди
піди і вбач як казяться усі
чим краще вам,тим гіршає мені
такі ми люди все в нас на рівні
ти радість дариш,я журбу несу
ти бачиш щасття,я одну біду
ти хочеш жити,я краще помру
такі ми різні,більше не скажу
так хочеться кричати на весь всіт
чому не так,для кого лишив слід?!
чия надія досі ще жива?
ти в пошуку,а я уже знайшла
ми протилежності,дві сторони буття
одна є доброю,а інша не така
та що ж подіємо такек наше життя
ми вороги хоч полюбила я
ми бачимось,та сваримось завжди
не хочеш розуміти ти
не можу поступитись я,
то ж і така причина є дурна
журба - ось це і є моя мета
для тебе так і лишиться
незрозумілою вона
а жаль тому що іншою не можу бути я
щасття,радість,усмішка
ось те тепло що дариш ти
кому завгодно,не мені
а іншим добрим і мяким
і не таким,як я - черствим
твій дар і мій,це терези
на протиріччі є вони
як не трагічно,та прости.... ́
18.06.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194802
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2010
автор: girl_with_oar