Свою тінь заховав у валізку
Скинув картату краватку
Модну сорочку у кратку
Хтось там кричав з низу
Він же стріляв прицільно
В місяця молоко
Потім з поглядом хтивим
Пив із пляшки вино
Римами цілився в зірку
Зробив у небі дірку
Закинув у неї ключі
Ангел з обличчям натхненим
В нього сидів на плечі
Він ніч зачинив у ванні
Каву зварив для панни
І говорив тихо
Вмів присідати на вуха
Панна і не пручалася
Добровільно віддалася
йому без суєти
Після того були на «Ти»
Точки тире точки
Це тільки були «цвіточки»
Цілу ніч роздмухував жар
І в цьому мав винятковий дар
Ранок прийшов нежданно
І завадив цьому коханню
Панна в валізку сховала коханця речі
Сказала: « Це ж був тільки Вечір»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194782
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2010
автор: Лана Сянська