теракотове передзахіднє сонце так низько,
що можна вхопити за промені і доїти
до появи темного молока сутінок
і напитися його з твоїх гарячих вуст
і сп"янілою голкою загубитися
у свіжоскошеному сіні. так снилось,
так буде наяву. теракотовий блюз
новонародженого літа чути ясно
десь наче з боку тім"я, десь потойбічно
грає саксофон. і скоро буде дощ,
розпустить мокре волосся і пройде повз.
у сяйві сонця, волосся дощу буде золотавим,
як волосся немовляти. літу лише вісім днів,
а вже вміє дихати спекою, вміє говорити
голосом солов"їв, коли ледь сіріє ранок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194580
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.06.2010
автор: Ірина Храмченко