http://www.zaxid.net/newsua/2010/5/31/142321/
_________________________________________
…Малі рядки віршовано в катрени,
І голос ритму піддається сміло…
У класі вчитуються в тексти Демосфени,
Складають душу по частинкам в ціле…
І їхні очі, повні пустоти, вимолюють:
Навчи мене, наповни, зацікав!
А ти забрав, залишив дітей голими…
Костенко вилучивши із програм…
Ти згірш ґвалтівника і ката…
Не соромно топтати тут землі,
Де Ліна дихає…Й живі
Її слова, її гнівна розплата
За сховані в шухляду срібники…
Ти знай, мішок гнилої плоті,
Вона-вже вічна! Все одно знайдуть
Дітиська на перерві віршів стоси,
Полюблять їх. Тебе, знай, зацькують!
А совість-то скавчить, як пес пекельний…
І граєш ти на програній війні…
Заборони ще!… Драч, Павличко, Карий
Почнуть ввижатися у кожному вікні.
А я поможу…Знай же, коцур дертий,
Вся наша юнь - за мир і за знання!
І в мирі жиє люд, і весь він - із поетів!
Одну ти виключиш - народиться нова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194498
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2010
автор: Хельга Ластівка