Надує вітер знов вітрила,
Наступить ранок,
За ним день
І пролунає знову в серці
Кохання звуком ніжним “день”.
Вітрила знову в синє море
За горизонт, за край землі,
А море ніжності – любові
Лише залишаться тобі.
Крім моря – острів насолоди
І берег справжніх почуттів,
Пробач всі кривди і образи,
Повір мені, я не хотів.
Тебе люблю одну єдину,
Життя віддать? Воно ж твоє,
Забудь про ту лиху годину
І пам’ятай, що ми ще є.
Будем завжди разом і всюди,
Все буде як захочем ми,
Переживемо всі простуди,
А, зараз, милая, засни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194399
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2010
автор: теліс