Вирізаєм божків дерев'яних,
Ми так тішимось ними мов діти
Янголят же убили рум'яних,
Їх пір'їнки в подушки набиті
Позабули, що ідоли тліють,
Якщо кинути їх у багаття
Їх вуста дерев'яні німіють,
Не врятують нас їхні закляття
Рабами дерев'яності стали
Помираєм на сходах у церкві
До обвуглених ніг ми припали,
А в душі безнадійно вже мертві
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194280
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.06.2010
автор: neverknowsbest