Між краплями вчорашнього дощу,
між сплетеним тендітним павутинням,
я дихати навпомацки навчусь, -
від нині я для тебе невловима.
Я буду крізь невтомлених хвилин
на пальцях рахувати всі причини.
А ти? Мабуть, ти будеш знов один,
бо я ж тобі вже більше невловима.
І решта всіх прискорених речей
сховаю у старий мішок провини.
Я буду, як завжди, в тіні ночей,
тримаючи цей статус - "невловима".
Летіти будуть світла метражі,
та з ними я вже точно не прилину.
Ми станемо холодні і чужі,
а я таки залишусь невловима.
Мабуть, що не один десяток літ
промчить безумно потягами мимо.
Байдужістю на твердо вкриє світ,
щоб бути непорушно невловима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194184
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.06.2010
автор: Halyna