бароко

які  мальовничі  панни  на  панно  делікатнім
як  виграють  пишнотіло  в  проміннях  сонця
приходять  сюди  зі  скронями  сивими  мужчини  статні
і  рум'яніють  панни  і  зазирають  птахи  у  віконця

і  бачаться  паннам  нарозтіж  розчинені  брами
й  пухнасті  ангелики  сиплють  пелюстки  із  квітів
і  панни  уголос  мріють  як  поведуть  їх  до  храму
і  стануть  вони  жінками  і  колисатимуть  діти

а  десь  в  піднебессі  купола  до  них  придивляється  вічність
і  сонце  пускає  бісики  крізь  арки  вікон  високих
і  панни  вдягають  чорне  ховають  свою  пластичність
чекають  коли  нарешті  прийде  вже  доба  бароко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193993
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2010
автор: Іванна Голуб`юк