Цілує вечір ніч росою
Цілує ніч проміння зір,
Ти зацілованая мною
Іще не повністю, повір,
Губами вітру доторкнуся,
Вустами сонця до щоки
Під покривалом цеї ночі
Моєю станеш назавжди.
Цілунків струмінь нескінчений
Тебе огорне сотні раз,
А потім знову повернеться,
Ввійде у серце, ніби джаз.
Акордом пристрасті – любові
Натисне палко на живе
І зазвучить мінор мажором,
А ти забудеш про усе.
́́́Про всі надумані тривоги,
Про всі палаючі мости,
Про незбудовані дороги..
Підем до щастя навпрошки..
Цілує вечір ніч росою,
Цілує ніч проміння зір
Я був цілований тобою
І цим отримав справжній зір.
Я бачу те, чого не бачив,
Твій світ мене заполонив,
Дозріли зерна насолоди
Мабуть, пора сердечних жнив.
Були дощі образ і кривди
На ниву наших почуттів,
Лиш шквал незліченних цілунків
Кохання нашу відігрів.
Я зберегти його зумію,
Його для тебе бережу,
І день, і ніч про тебе мрію,
Життя для тебе проживу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193983
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2010
автор: теліс