Аритмія наших побачень,
Звикання до хмарного неба,
Ні, суїциду не хочу, не треба
І за пекло не буде вибачень.
Твої очі кольору лайму,
Що тропічно і терпко отрують,
Раєм в проваллі обдурюють,
Хочеш- впадем, а хочеш - літаймо.
На артерії пульситься відчай,
Із легенів задиханість дує,
І надкушений плід маракуї
Біль втамує, - більше ж нічим.
Систолічно думки бубнявіють,
Божевіллям розріджують грані,
Розквітають маками рани,
Не болять вони, тільки ниють.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193800
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.06.2010
автор: Лана Сянська