Іде сніг
Осипається пам’ять
Шматтям
Неминучі думки затьмарені шумом
Який з нього білий?! – брудний, ненависний
Немов ненаглядний
Кохається прірвою, мороком зачатий
Пасинок нової віри, потьмарення
Вереск сивіючий топить в колодязі
Сліди замітає лисицею всі свої
Він є непідвладний і непереможений
Кволістю й слабкістю він не підкорений
Струмінь Нової Віри, безвладний, спотворений
Ніким він життя не був удостоєний…
17.12.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193789
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.06.2010
автор: blik