Послухай... Боляче мені іти...
Та я зостатись не бажаю...
Бо я зостанусь без потреби, без мети.
Бо я Тобі ніхто... Тепер вже правду знаю.
Я зачиняю двері. Я іду...
Напевне не зумію попрощатись.
І щоб на Тебе не накликати біду
Я геть іду, хоч буду сподіватись.
Закрию серце, переступлю через біль.
Заклею скотчем рани, забинтую.
Я йду одна, я йду від Тебе, в ніч...
Я більше голосу Твого не чую.
Ти промовчиш...Ти не підеш за мною.
Зостанешся навік таким, як я пізнала.
Нажаль нам не судилося з Тобою
Створити щось, що б вічність пам'ятала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193509
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2010
автор: Mariana