Я тебе шукав стільки довгих літ,
Я тебе чекав, як веснянний цвіт.
Зазирав увись, заглядав в пітьму,
Поки не зустрів німфу неземну.
Де ходила ти, була дотепер?
Без кохання я мало не помер.
Будь зі мною все, не лишай на мить,
Розстели до ніг білий оксамит.
Бачу віщі сни, що з тобою я.
В подиху весни лащиться земля.
Вітер розганя хмароньки незлад
І не можу я повернуть назад.
На вечірнім тлі - діодема з зір,
На росинках віт - діамант-сапфір,
В сонячнім теплі - золото надій,
Ти навік моя, я навіки твій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193383
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2010
автор: Борода