Вітаю, Червень, Вас вітаю!
Сьогодні вже хазяїн – Ви!
Природню пісню вже не граю,
Лишились ріжки від Весни!
Пробачте, що зустрів з дощем,
Не хоче слухатись, все льє та льє,
Я пив вже з ним і пригощав борщем,
А він по п'яні громом б’є!
Закохані поскаржились на нього,
Вже хочеться і в травах прилягти…
Чи, може, налякати Богом?
Образиться, а потім нам шукай води!
Не знаю, що йому хибить!
Похмурий він, серйозний і печальний.
Можливо серце у дощу болить
Тому і став такий брутальний?
А може це моя Весна-Красна,
Образила його десь ненароком?
Ех, молода вона, така збісна,
Тепер нам все виходить «боком»!
Керуйте, Червень, я пішов.
Брати послали вже за мною.
Даю Вам слово, знов і знов,
Що побалакаю з Весною!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193111
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.06.2010
автор: traven`