У місті дощ. Над містом – вечір.
Краплі – крізь пальці – й на асфальт.
То за тобою небо плаче.
Хоч небу плакати й не варт.
Бо я вже сплакала всі сльози.
Бо я вже здумала думки.
Пройшла усі сніги й морози.
Мій день – розвага самоти.
У місті дощ. Над містом – вечір.
Стихає гамір. Тиша б’є.
І тихо падуть сльози втечі
Крізь змиті вічності мости.
1 квітня 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193091
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.06.2010
автор: dzvinka