Ти ніколи не будеш таким, яким був до того.
До того, як стати жорстоким, холодним, п’янким.
Тоді ти був ніжним, мрійливим, і я, ну їй-Богу,
Не знала, що люблю. Люблю тебе саме таким!
Та час не вернути. Бо у світі нема вороття.
І усе, що стається, як кажуть всі люди – на краще.
Бо уся наша юність, мрійливість пішли в небуття.
Хай залишаться же ті часи в нашій пам’яті. Казкою.
19 березня 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193090
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.06.2010
автор: dzvinka