(Пісня)
С тобою я – та справжня я.
Та чому ж не до кінця
Тіло-якір не пускає
Мимо волі виживає
Ще болить – чому живе!
Його нема, чому я є?
Краще вмерти один раз
А не щоранку, увесь час
Приспів:
Нема! Тебе нема!
Задихаюся я вітром
Пуста! Не стало дна!
Той вітер розпивали ми на двох…
Приходь, прошу, мені у сни
О Боже, сонце не буди!
Скажи як всесвіту добро
Вмістилось у очах його
Нема! Тебе нема!
Задихаюся я вітром
Пуста! Не стало дна!
Той вітер розпивали ми на двох…
Кохаю тебе! Чуєш!
Бери мене за руку
Мереживо з вина
На ній намалювала
Спитай чи не боюся
Боюся лиш одного
Що любов дається
Лиш з муками життя!
Нема! Мене нема!
Та до тебе все ж далеко
Одна! Любов твоя
Розтала. В́́ небі холодно мені!
Розтала, та не висохла в мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193087
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.06.2010
автор: Ковила