Солов"ї, спиніть спів голосний,
Та лягайте у дібровах спати..
Покладу в колиску звиток мрій..
Й буду їх до ранку колисати..
Заспіваю їм свої пісні..
Хоч бринить в надриві ніжний голос..
Знову невеселі... знов сумні...
Як моя трагі-комічна повість...
А розбудить вранішня роса..
Мрії, заколисані піснями..
Забринить між віями сльоза.
За усим, що було поміж нами,.
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1906186325
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192731
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2010
автор: Любов Іванова