Неспокою чи пізнього прозріння
душа запрагне в затишку небес.
Приходить час розкидати каміння
по тій дорозі, де нестимуть хрест.
Бо віднайде свою Голготу кожен
й піде туди, аби пізнати суть,
з хрестом на плечах. А іти не зможе—
його брати піднімуть, понесуть.
Настане день й тобі іти до неї.
А де твій хрест?.. Невже—паперу стос?..
Умить збагнеш: ти Симон з Киринеї,
і кожен із братів твоїх—Христос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192628
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.05.2010
автор: мирослава