на шпальтах твоїх очей уже не друкують щастя,
у заголовках ночей немає моїх імен...
я тихо зчитую біль, який іржі все ж піддався,
самотність - це внутрішній тиск моїх посинілих вен.
в трамваях твої доріг не компостують думок,
я прозою осені впаду в безодню забутого смутку.
холодна печаль дає сьогодні останній урок
про тихий нічний туман і як танцювати під дудку.
ти питимеш чорний чай, за небом ховатимеш тишу,
свій меланхолійний стан забуду я десь в метро.
відтінками літніх злив я в серці твоїм залишусь,
єдиним травневим дощем, що стукав в твоє вікно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192550
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2010
автор: k-ivanka