я знаю про неї все:
вона рятується сапераві,
викладається перед публікою
і вічно сумна на аві.
вона накладає на нігті лак -
як завжди занадтотемний
і вслухається в квакання жаб,
поводиться наче геній.
дивним способом вона ще жива
і готує на Різдво індичку,
курить, спалюється, а сама - зі скла...
ця дволичність зійшла за звичку..
і нікому не ясно кому
вона дарує свої дивні картини,
може думає, що її саму
намалюють з десяток кретинів.
намагаючись втому нести
у картатій нічній сорочці,
моя подруга наче ти -
не повія і не непорочна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192427
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.05.2010
автор: Наталка Тактреба