Вечір опустився над водою..
Серпантином зорі розсипає,
Заблудився поміж осокою -
в верболозі вітерець дрімає..
Солов"ї втомилися від співу,
Спочиває стомлена діброва..
Журавель з журавкою у травах
Сплять.. в години пізньо-вечорові..
Пахне хлібом наливне колосся..
Коник - стрибунець в полях сюркоче...
Полоще верба гілля-волосся,
Ніби всім сподобатися хоче..
Тиша й ніч переплелись руками..
Сутінками землю обгортають..
А на небі місяць вниз ріжками..
З зорями тихенько розмовляє..
Іншої краси мабуть не треба..
Та напевно краще й не буває..
Як ця українська ніч.. серпнева
В моїм ріднім, неповторнім краї!!!
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1906175345
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192343
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.05.2010
автор: Любов Іванова