Чому не можна правду розказати?
Чому душі загадка без відгадки?
Чому? Не маю права більше знати?
Чому я просто внесений в нотатки?
Моя душа вже знов болить,
Всередині знайомий скрежіт.
Святкую плачем кожну мить,
нарешті викреслені межі.
Це не брехня, якщо мовчання,
Це не любов, а сподівання.
Чекати можна все своє життя,
Самотнім зникнути у небуття.
Ми думаєм, що обираєм свою долю,
І мріємо про нездійсненну ціль,
Роки втрачаємо, не маючи спокою,
Натомість повертається лиш біль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192043
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2010
автор: Голнік