Життя іде й не оглянешся
Думки лишаються завжди,
А серце жде якогось щастя_
Хоч в щастя інший шлях в житті!
Те щасття завжди так спішило.
Прийшло _ пішло, знову чекай.
Та вже надії не лишилось,
Коли небуть його пізнать.
Весна життя лиш раз буває,
І лиш один єдиний раз,
Кохання щире заквітає
У серці нашім на весь час!
І шкода лиш , що те кохання
Плекає в серці лиш один:
І ласка,сльози, і зітхання
Змінить не зможуть почуттів .
Бо так судилось в світі жити
Одних любить з іншими бути
І нам нічого не змінити_
Бо так судилось в світі жити!.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191878
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.05.2010
автор: Татьяна Ларина