Голос Твій мене покличе
І залишить в серці рану.
Де знайти ключі від тиші
І кого назвав "кохана"?
Я блукаю в темних ночах,
Я шукаю вічний спокій.
Голос Твій мені озветься
І уста Твої полонять...
Не світити більше світла
В темних вікнах мого болю.
Голос Твій мене залишив і
Залишився з Тобою... тільки біль...
Я знов блукаю в темряві безликих вулиць.
Де знайти Тебе не знаю...
Де себе знайти - забула...
Скільки ласки і любові
У очах Твоїх безмежних!
Та до дна мене відпити
Не зумієш...Навіть вбити...
Не зумієш осушити
Океани мого смутку,
Я Тебе вже не забуду,
Я без Тебе вмію жити!
Голос Твій тепер байдужий.
Без лищат калічить душу.
Ніжні очі вже не гріють
І голубити не сміють моє серце...
Вже уста Твої шепочуть
Іншій мавці слово - "люба"...
Але я все ще надіюсь...
Голос Твій - солодка згуба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191785
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.05.2010
автор: Mariana