Навіяно яблуневим цвітом…

Я  сумую  за  Тобою  і  мої  слова
Проливним  дощем  весняним
Стікають  на  сірий  асфальт...
Я  сумую  за  нами  і  мої  думки  і  біль
Білими  хмарами  відлітають
Наче  землю  вкриває  моя  заметіль...
Я  хочу  до  Тебе  так,  як  прагне  пустеля  дощу,
І  тихо  мовчки  кричу,  і  вголос  мовчу,
Я  майже  без  Тебе  вмираю...
Ми  зовсім  чужі,  ми  майже  ніхто...
А  скільки  між  нами  тепла!
Я  в  мріях  ці  ночі  сплела
Як  мереживо,  з  Твоїх  поцілунків,
Бо  рідніших  нема  подарунків,
Мов  яблуня  Я  розцвіла...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191493
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2010
автор: Mariana