Я подарую тобі іграшку коханий
Це буде дуже щедрий подарунок
Такий шалений, та такий бажаний
Немов солодкий та пекучий трунок
Захочеш подарую тобі душу
Точніше, що залишилось від неї
А не захочеш.. я тебе примушу
Згадай як ти любив погратись нею..
А ще я подарую тобі серце..
Таке пусте, холодне, незмістовне
Воно нажаль не відчуває болю..
Що несло тобі радість невимовну
А ще, тобі я подарую тіло..
Тримай і користуйся як завгодно
Чого так дивишся? Бери, бери сміливо
Чи може зараз це уже не модно?
Себе так дарувати до останку
Крізь сльози шепотіти, що прощаю
Слова любові ніжно говорити
Бо інших слів я вже нажаль не знаю..
Чого мовчиш? Немає , що сказати?
Тоді я краще вже піду напевне..
Не буду тобі більше дарувати
Якщо цей подарунок був даремним…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191443
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2010
автор: Untamedy