Так непомітно в вічність час летить -
І знову осінь листя золотом фарбує,
А літо бабине весь день і ніч чаклує,
І річка все тихіше жебонить.
А павутиння падає в траву
І погляд осені то ясний, то похмурий
І вже сопілку вітер замінив на сурми,
І дощ співа мелодію сумну.
Повторюється все це знов і знов:
Приходить осінь і вмирає тихо літо.
І поспіхом останні відцвітають квіти,
І наші дні - це незабутий сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191310
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.05.2010
автор: Радченко