Вечір серпневий у небі засіє зірки.
Сутінок ніжний стежиной у поле полине.
Човен рибальський засне у долоні ріки.
Спомин збентеже мене, мов нескупна провина...
День заскорузлий від спеки нарешті пішов.
Сонце далеко за обрієм змежило очі.
Втому і розпач я десь на дорозі знайшов,
Наче хрест свій несу їх крізь ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190877
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2010
автор: Григ