Ступала тиша по кімнаті
Загорнута у больову мінливість,
Нотуючись і легко й тяжко у сонату
Упевнена у ліри майже божу милість.
У кавовім міськім безсонні
Прив*язані під стелею зірки.
Мій світ , дивись,іще тримається!
З твоєї легкої чи легковажної руки.
Довершеність--- забавная утопія.
Вирізблюється , або,в сузірії Плеяд...
Я образ твій, твоя пісенна копія
Незаспокоєний актор
Спектаклей почуттів,
Душевних мук, відраз, принад.
В вологих протягах кварталів
Та поза очі акварельних зірок,
Все піднімається асфальтом
Хаотичний пил.
В двобій бере квітковий пилок.
І ввечірі йому---- беззоряно,
Спадає темно й м*яко.
Без осуду спадає і без сил.
Ботхісаттва неспішно збирає
Біля стін , що не євро,
Старий телефонний кабель.
По розкладу дощ розсипає
Весна.----В нормі тримає нерви,
Хмаринковий лаштує корабель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190801
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2010
автор: Солєтта