Віддзеркалилось в ставочку небо,
І хмаринки, наче кораблі...
Понад греблю - охоронці-верби...
Як стрункі красуні із землі..
Горобці, неначе навіженні,
Плещуться в воді на мілині.
Монотонний скрежет від майстерні,
З причілку будівлі на млині...
Майорить тюльпанами вся клумба
І вапном підбілені садки
Чепурні іриси біля клубу,
Куди я ходила залюбки.
Все неначе з юності моєї,
Все таке знайоме, як живе..
Горобці... тюльпани... і лілеї,
Що вкривають плесо ставкоВЕ..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1906023470
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: Любов Іванова