ТОДÍ ЦВIЛИ ХРИЗАНТЕМИ

Хтось  із  письменникiв  вигадав,  що  хризантеми  пахнуть  смертю.Для  Іванки  вони  завжди  пахли  його  парфумами,  шкiрою,  волоссям...I  осінньою  ватрою,куди  вкинула  перші  дівочі  мріï.  Тільки  мріï  -  вірші  чомусь  зберігала.
                                                                     Коли  цвітуть  хризантеми,
зустрічаємось  ми  з  тобою.
Тодi  по  свiту  лунає
радicть  шкiльного  дзвоника
i  з  дерев  опадає
перше  осiннє  листя...
Iванка  перебирає  сухi  листочки  думок,  зв'язує  ïх  мiцною  ниткою  логiки,ставить  у  дорогу  вазу  розрахунку,а  вони  розсипаються,  розлiтаються,  не  тримаються  купи.
Бiль  не  може  бути  логiчним,  страждання  не  буває  вмотивованим.На  холодних  протягах  розчарування  облетіли  пелюстки  Iванчиних  iлюзiй  .  Тільки  засушена  хризантема  щоразу,як  вона  відкривала  щоденник,навіювала  сни  про  минуле.
                 То  хризантема  з  "його"  букета.Наламала  цілий  оберемок,  поставила  у  воду  і  майже  повірила,що  то-  від  Олега.Якби  не  пам'ять  про  звичку  коханого  дарувати  тільки  троянди,  повірила  б  повністю.
                     ...Тоді  цвіли  хризантеми,  повітря  дзвеніло  чистотою,  у  прозорому  небі  малювали  кола  пташині  зграї."Птахи  літають  колами,  Олежику,  невже  їм  пора  у  вирій?"-"Так,кохана.Ось  і  хризантеми  запахли  прощанням".-"Прощанням?Але  з  ким?"-"Із  літом,  Іваночко,  з  літом".-"Хризантеми  не  можуть  пахнути  прощанням,  вони  завжди  пахнуть  тобою".-"Мною?Що  ж  ,  зі  мною  теж  потрібно  прощатися.Я  незабаром  від'їжджаю".-"Але  ж  ти  повернешся?!"-  "Звісно,кохана,  адже  люди  теж    літають  колами"...
                             --Ні,Олежику,  люди  вже  не  вміють  літати,-сумно  перечить  Іванка,  вдивляючись  в  самотнє  вікно.-То  тільки  квіти  можуть  перетворюватися  на  метеликів.А  ти  так  і  не  повернувся  до  мене.Одружився  за  кордоном.Там,  вочевидь,      не  цвітуть  хризантеми  і  немає  жодної  іншої  квітки,  яка  б  так  ховала  в  собі  запах  споминів.Бо  хризантеми  завжди  пахнуть  спомином,  навіть  тоді,  коли  люди  шукають  в  них  запах  ілюзій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2010
автор: мирослава