Розумні не шкодують мудрих слів
І я стараюсь завжди прислухатись,
Та деколи трапляються такі,
Що лиш говорять, аби щось сказати.
І так по-«мудрому» розмову заведуть,
І так занесуть у мудрячі дебри -
Що і самі не знають як звернуть,
Уже язик їм мало-що не стерпне.
Шукають підтримки, очима просять: «Ну!
Скажи як вийти з того лабіринту?»
Я ж по-дурному краще промовчу -
Розставлю у умі коефіцієнти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190464
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2010
автор: Борода