*

Вже  несказанне  довгождане  
Весни  дихання  чуєм  ми.
Мов  віск  свічі  все  тане  тане
Останній  сніг  ції  зими.

Весна-красна  вже  незабаром
В  човні  казковім  припливе
І  обдарує  Божим  даром
Усе  земне,  усе  живе.

Зрадіє  звір,комаха,птиця,
Проснеться  все  і  зацвіте.
І  знов,  як  завжди,повториться
В  природі  таїнство  святе.

І  піде  новою  ходою
Биття  закоханих  сердець.
І  ми  збагнем  тоді  з  тобою,
Що  є  початок  і  кінець.

Ми  лише  спалах-  мить  на  світі,
Розтанем  ми  як  сніг  земи.
Шануй  же  весни  вже  прожиті,
Нову  щосили  обійми!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190444
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2010
автор: Івашина В.І