Ми навчились ділити на чверті століття
і слова приміряти на виріст з дощами,
бо своїх і достоту нових нам бракує.
Всі небиті шляхи розбрелись у судинах
і раптово забракло годиннику вітру;
вже скуйовджено маятник, жити – безсердо,
лиш ввергати у простір процвяшені крики,
і вінілом по венах - на випадок віри
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190018
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.05.2010
автор: Бука