Є люди, які стають нам рідними. Є люди, які стають нам дуже дорогі. Є люди, до яких ми прив'язуємось назавжди... Цe мoжна назвати залежністю. Можливо, це вона і є.
Чи можна в такому випадку думати, що ця залежність пройде i настане самостійність? Чи можна хотіти цієї самостійності? Хіба не самостійність - та сама самотність?
Можна називати все життя змовою і не помилятися. Але чи не краще повірити в диво, щоб жити ним? І навіщо все відкладати на колись, якщо його може і не бути? Мовчання - золото. Слова у такому випадку - діаманти. І саме ти можеш собі мовчати скільки заманеться, можеш відгороджуватися тисячами пояснень. Все таки мусиш зрозуміти - ті слова не прозвучать ніколи.
... Жила собі дівчинка, яка хотіла щастя. Вона вирізала з газет та журналів букви і робила з них невеличкі записки зі словами: "усе буде добре", "усміхнися, тебе люблять", "добре, що ти є"... Дівчинка клала ці записки у куртки, які висіли в гардеробі, і вірила, що комусь від цих слів стане краще. Вірила, поки не почула, як хтось розповідав, мовляв, з'явився злодій, що лазить по чужих кишенях, ще й запевняє, що "все буде добре". Більше вона ніколи не старалася принести комусь радість, стала сумною і замкнутою у собі....
Ми творимо свою дійсність. Наше життя залежить від нашого вміння сприймати. То чи не час протерти окуляри? Можливо, варто взагалі викинути їх, ажде зображення чомусь завжди виходить спотвореним. Можна купити собі контактні лінзи. Але, на жаль, ніхто не звернеться до Лікаря - єдиного, хто може цьому зарадити...
Я прагну, щоб люди, які мені по-справжньому дорогі не хотіли, щоб я ставала достатньо сильною, щоб обходитися без них. Хто називає дружбу змовою, той має підстави для хвилювання: змова закінчується розчаруванням.
Дощ може падати ще кілька днів. Тоді райдужна дівчинка нарешті натішиться. Але, зрештою, не для втіхи все це написано. І не для того, щоб щось змінити чи розставити по своїх місцях. Є монологи, які ще довго триватимуть. Є роздуми з приводу болючих питань. Це - уривок з нього.
просто є питання які потребують відповіді
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190001
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.05.2010
автор: Галинк@