А в серце
Закочуються хвилі
чужого Сонця.
Ніби поруч,
Дуже близько -
Вібрація у чарі Живіт.
Ми звірі
з різних порід,
Тому ти
Видаєшся далеким...
Одинокий лелека,
що випадає з небачених снів
В перешитій старій вишивАнці
на стомлених крилах...
Що б я зробила
для того,
аби ти не зник?
Народила би сина
і слухала б пісню
п"ятьох сердець,
Аж поки ти б звик
До того, що я
чую твОї дримби
Навіть,
коли ти не граєш...
Забуваєш. Літаєш. Шукаєш...
Засинаєш
Під моЇ колискові,
Котрі вигадую в ті ночі,
Коли ти не спиш...
Не спіши моє серце!!!
Може
просто
Стиш...
Вимикай наші долі із мережі!
Але код збережи...
На кінчиках пальців
у вигляді
Мрії
про крилатого сина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189950
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.05.2010
автор: LaLoba