Лиш "АNAГКН" - рок давньогрецький...Життя - позаочно
Ніщо все ж не зміниш...ні на що, навічно...
Статичні лиш стяги, герби чи крилатість,
І згорбленість дзвонів...Які ж то напасті
Без прав відчувати...Не мучте блакиттю
І світлом безликим найближчого дому,
Чи кроком з вікна, чи кінцями у воду
Всім рікам навсібіч. Та вже не розілюють
Розоране - зоряне випале листя. Хіба ненароком
Лиш чайним зелом привітають спроквола,
Коли вже молочні стежини розвіють
десь поряд на гілці зі снігом торішнім
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189875
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.05.2010
автор: Бука