Ми відкладали на потім
Болючі свої слова,
Що у швидкім польоті
Згоріли палкі дива.
Мовчав ти, І я мовчала,
Не в змозі повірить в те,
Що нам для життя замало
Лише мене і тебе.
Так важко втрачати звичне,
Постійність-То над усе,
Та знаєш, що нас зустрічний
Вітер в мить рознесе!
Якщо вже нема палкого,
Якщо не болюча мить,
Коли не побачиш, знову
Все серденько не горить...,
Відкинь все! Скажи сьогодні:
НЕ хочу тобою жить
ні в небі, ні у безодні,
Бо звичка вже не велить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189218
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2010
автор: Власенко Марія