Що б не говорив,
Що б не казав,
Яким б веселим він б не бував,
В думках він малює одну лиш картину,
Закривши очі бачить одну лиш людину –
Таку привітну, таку ласкаву,
Найкращу у світі – він так гадає…
Її ім’я він промовляє,
Неначе все життя її вже знає –
Майбутнє хоче з одною нею пов’язати,
Все своє кохання лиш їй єдиній дарувати.
Секунда, хвилина і день - наче рік,
Чекання нестерпне,
Та й помилка – гріх...
За неї готовий життя він віддати,
Тримати за серце й не відпускати.
Крім неї йому вже нічого не треба:
Ні сонця, ні квітів, ні неба…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189206
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2010
автор: End Of The Beginning