А завтра, ти скажеш мені «Доброго ранку». Ти не розумієш цієї фрази, адже ТИ не такий, ти особливий, ти цинічний.
Пізніше скажеш «Привіт», і знову лише пусті слова. Авжеж ми не такі як усі, звичайно що ТИ-хтось, а я- ніхто і ніщо.
Мене ж не існує в твоїй підсвідомості. Я не ходжу в тебе по квартирі. Я – не Ти, бо ми занадто схожі.
Чуєш, стукіт годинникових стрілок? Так саме стрілок, а не годинника чи механізму, чи ще там чогось. Бачиш усе просто, а ти складний у не хорошому розумінні.
Ну ж бо, Давай, Скажи, Закричи!
Вагаєшся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189019
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.05.2010
автор: Кава