Феєричне небо з вільними птахами
Закликає жити не для себе лиш.
(Ця весняна злива буде поміж нами,
А сумні тривоги назавжди облиш.)
Я надовго їду десь у задзеркалля,
Я шепочу вітру щось про рандеву,
А позаду знову "чарівне" провалля,
А попереду я все-таки живу.
Несуттєві зміни на орбіті долі:
Падаємо вгору, летимо униз.
Ми такі наївні... Але все ж доволі
В нас з тобою й радості, і сліз.
Ми такі нещасні... Ми такі щасливі!
Ми гримаси світу, маски до лиця...
Але є між нами ця весняна злива,
Що лікує душі, зцілює серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188939
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.05.2010
автор: Галинк@